вівця

вівця
[в'іўц’а/]
-ц'і/, ор.е/йу, мн. в'і/ўц'і, ове/ц', д. в'і/ўц'ам, зн. ове/ц' і в'і/ўц'і

дв'і в'іўц'і/


Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.

Игры ⚽ Нужно сделать НИР?

Смотреть что такое "вівця" в других словарях:

  • крівця — і, ж., нар. поет. Пестл. до кров 1). •• За/яча крі/вця див. за/ячий …   Український тлумачний словник

  • вівця — іменник жіночого роду, істота * Але: дві, три, чотири вівці …   Орфографічний словник української мови

  • дрівця — множинний іменник …   Орфографічний словник української мови

  • крівця — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

  • півслівця — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

  • церківця — іменник жіночого роду рідко …   Орфографічний словник української мови

  • вівця — і/, ж. 1) Невелика свійська тварина, яка дає вовну, м ясо, молоко; самка барана. 2) перен., зневажл. Про покірну, лякливу людину …   Український тлумачний словник

  • дівця — і, ж., зах. Дівчина …   Український тлумачний словник

  • дрівця — дрове/ць і дріве/ць, дровця/, дрове/ць, мн. Пестл. до дрова …   Український тлумачний словник

  • півслівця — незм. Те саме, що півслова …   Український тлумачний словник

  • церківця — це/рковця, і, ж. Зменш. пестл. до церква 2) …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»